Формування
емоційно-естетичної культури молодших школярів засобами мистецтва.
Сприйняти красу рідної
природи допоможуть дітям художні твори: вірші та прози, а також пейзажі полотна
художників. Ці види мистецтва для читання та обговорення з учнями вчитель
планує для проведення виховних заходів. Неперевершені зразки опису природи
знаходимо у творах Л.Українки, Т.Шевченка, Б.Чалого, М.Познанський, М.Пришвіна,
В.Сосюри, М.Підгорянки, К.Перелісної...
Ознайомлення з пейзажними картинами
великих майстрів (І.Левітан "Золота осінь”, "Весна”, "велика
вода”, О.Пластов "Перший сніг”, І.Шишкін "Зима”, "Оінь” Т.
Яблонська "Весна”, "Хліб”, "Айвазовський "Захід сонця”)
сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває вміння дітей
розповісти про цю красу, побачити аналогічні картини в житті, серед оточуючої
природи, зберегти красу природи. Кращому осмисленню пізнання природи сприяє
слухання музичних творів "Політ джмеля” М.Римського-Корскова,
"Весняні води” С. Рахманінова, "Жайворонок” М.Глінки, "Веснянка”
Л.Ревуцького, твори П.І.Чайковського з циклу "Пори року”, а також
виготовлення виробів з природних матеріалів.
Казка – допоміжний
засіб вихователя молодших школярів у формуванні цілої гами морально-естетичних
почуттів.
Вона набагато сильніше
впливає на дітей, ніж окрик чи нотація. Казки увібрали в себе народну мудрість
і життєвий досвід. В.О.Сухомлинський вбачав велике виховне значення:
"Казка – це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб
вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску”. Казі видатний
педагог відводив особливе місце в естетичному вихованні школярів. Без відчуття
краси слова для дитини недосяжні потаємні грані його смислового значення.
Немає коментарів:
Дописати коментар