Блог вихователя ГПД Зоряни Гивель: Методична робота

Вихователю!
В діянні хай твоїм
Царить наука з досвідом життя,
Щоб світлим розумом
І щирим серцем
Дитя пізнало світ
І суть буття.

Метою створення блогу є надання корисних повідомлень для учнів,та демонстрація детальної інформації про ГПД (та інше) для батьків. на ццьому блозі Ви можете дізнатися про шкільні події та новини, переглянути фотографії трудових буднів у моєму фотоальбомі, залишити свої відгуки, підняти актуальну тему для спільного обговорення та багато іншого.

ПРАЦЯ ЯК ФАКТОР ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Естетика і праця – це тісно пов'язані між собою поняття. Справжня краса людини виявляється в її праці. Роботу, почату в сім'ї, далі веде школа, яка має великі можливості для естетичного розвитку особистості молодшого школяра, бо тут діти пізнають красу розумової праці на уроках, на заняттях в ГПД, беруть участь у посильній трудові діяльності.

Для того, щоб у процесі виховувати почуття прекрасного, естетику культури, художні смаки, я спрямовую діяльність учнів так, щоб перед ними розкривалась у першу чергу естетика праці та її результатів. В молодшому шкільному віці (в саду, в квітнику і т.д.) учні створюють такі речі, практична цінність яких визначається, головним чином, їхньою красою.

Побутова праця свій початок бере в сім'ї і продовжується в школі. У людини, яка постійно доглядає за собою, за своїм одягом, взуттям, житлом, поступово формується важлива якість – емоційно-естетична чутливість до оточення, в якому вона перебуває.

Великі можливості для естетичного розвитку дітей має вчитель, вихователь ГПД, який звертає увагу на красу всіх складових елементів розумової праці. У вихованні культури розумової праці максимально значущою, доцільною буде праця творча, вільна від шаблону, праця зв'язана з напруженням думки, з самостійними пошуками шляхів до істини. Видатний педагог А.Дістервег писав: "Поганий учитель підносить істину, хороший вчитель її знаходить .

Під час прогулянок, спостерігаючи за плодами різноманітних рослин, щоб саме розкрити поняття "плід рослини”, бажано поступово підвести дітей до визначення, організовуючи їхню розумову діяльність саме так: спостереження, порівняння. Розрізнення, узагальнення. Спостерігаючи за різними плодами, пригадуючи бачені раніше, діти відзначають, що вони різні за кольором, формою, величиною. Вихователю слід поставити перед дітьми проблему: "Чому ж всі вони називаються плодами, що в них спільного?”. Дальший аналіз, порівняння змісту плодів дає дітям можливість самостійно прийти до правильного висновку.

Ось від такої "доцільної гри всіх своїх розумових сил” дитина й отримує естетичну радість, радість творчості, яка стимулюватиме її дальшу самостійну роботу.

Важливе значення для підвищення рівня естетичного виховання молодшого школяра має естетичний досвід, самого вихователя, який будується на єдності естетичних знань і естетичної діяльності. Щоб допомогти дітям набути цього досвіду, слід прилучати їх до різних видів мистецтва, збагачувати зміст явлень про прекрасне, розвивати творчість школярів, використовуючи різні форми роботи. Необхідно вчителям мобілізувати всі можливі доцільні засоби і методи для здійснення естетичного виховання дитини. Продумана система естетичного виховання учнів у кожному класів, у кожній групі, школі сприяє збагаченню духовної культури дитини, формуванню високих моральних якостей.

Розвиток естетичних смаків на ГПД

Група продовженого дня відіграє важливу роль у здійсненні загальної середньої освіти, сприяє розумовому, моральному, естетичному, фізичному, духовному розвитку особистості.

Естетичне виховання. Загальна культура молодої людини – це той фундамент, на якому будується духовно-моральне життя людини. “Прекрасне – могутнє джерело моральної чистоти. Духовного багатства, фізичної досконалості”, - писав видатний педагог ХХ ст. В.О. Сухомлинський.

Насолода життям, відчуття радості буття – неодмінний елемент самоутвердження людини у світі, її щастя. Розвиток естетичної сфери свідомості впливає на інші почуття і погляди людини, підвищує емоційну чутливість до всіх явищ життя. Й молодший шкільний вік – відповідальна пора формування естетичних цінностей особистості. Саме в цей період закладаються переконання, принципи поведінки, якими керується людина у спілкуванні з іншими. Складним і відповідальним завданням вихователів є таке виховання учнів, де головним принципом життя людини стають її моральні переконання.

Основою, на які здійснюється естетичне виховання, є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань. Оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Мета національного виховання конкретизується через систему виховних завдань, що є загальними не тільки для усіх виховних закладів, а й для всього суспільства в цілому. Серед цих завдань є й забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів, формування мовної культури, оволодіння вживання української мови, культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, глибокого зв’язку з природою, толерантності, любові до рідної землі, поваги до жінки...

Державна національна програма “Освіта” вимагає від школи неухильного прилучення учнів до літератури музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості), здобутків української та зарубіжної літератури, забезпечення художньо-естетичної освіченості й вихованості). Естетичне виховання починається у ранньому віці дитини. Але значно розширюються можливості естетичного виховання дітей у шкільному віці.

Змістові орієнтири естетичного виховання молодших школярів охоплюють:

· розуміння краси в навколишній дійсності, природі, трудовій діяльності, як у школі так і за її межами;

· елементарне тлумачення змісту творів мистецтва, емоційне сприймання різних видовищ тем, кінофільмів, вистав, концертів, архітектури, пам’яток культури, вияв пошаннього і дбайливого ставлення до них;

· розвиток нахилів до художньої творчості (виразне читання, малювання, ліплення, аплікація) творчої фантазії, гумору;

· додержання елементів культури поведінки, прагнення до охайного вигляду, художнє оформлення класної кімнати;

· уявлення про негарні вчинки, розв’язність, прийняття неохайності й нечепурності у зовнішньому вигляді.

Провідними шляхами й засобами естетичного виховання в початковій школі виступають: навчання й позакласна робота; природа; праці, мистецтво; естетичну роботу обстановки, поведінки; фізкультура і спорт.

Засоби естетичного виховання особистості молодшого школяра. Важливим завданням виховання є розвиток таких якостей, потреб і здібностей особистості, які перетворюють індивіда в активного творця естетичних цінностей, дозволяють йому не тільки насолоджуватися красою світу, а й перетворювати його “за законами краси”.

То ж розвиток особистості молодшого школяра необхідно здійснювати різноманітними засобами у системі естетичного виховання:

· Творами образотворчого мистецтва. Під час споглядання картини чи скульптури, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, “домальовує” зображає, бачить за картиною події, образи, характери.

· Музикою, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку.

· Художньою літературою. Головним виразником естетики в літературі є слово. Слід залучати, як засіб естетичного розвитку особистості, український фольклор, зокрема, українські народні казки. У статті “В оборону казки” поборниця українського шкільництва С.Русова писала: “Казка й дитина щось таке споріднене. Вони так одне з другим зрослися, що як би педагоги не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму...” ;

· Театром, кіно, телебаченням, естрадою, цирком. Цінність їх у тому, що крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю).

· Поведінкою і діяльністю школярів. Достойні вчинки учнів, успіх в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій.

· Природою: її красою в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі.

· Фактами, подіями суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями.

Здійснення естетичного виховання засобами природи. Велика роль збагаченні словника дитини естетичними поняттями, розвитку естетичної спостережливості, формуванні здатності до естетичного судження, активізації сенсорної сфери, стимулюванні позитивних естетичних емоцій належить сезонним та щоденним спостереженням та милуванням природою під час прогулянок та екскурсій, які є одними із форм організації навчально-виховного процесу в ГПД. Для молодших школярів, у яких естетичний досвід ще незначний, для спостережень слід обирати об’єкти, які характеризуються виразністю, максимально концентрують у собі естетичні якості.

Спілкуючись із природою, важливо показати дітям красу рідної природи у різні пори року: безмежне багатство барв у тихі, сонячні дні “бабиного літа”, урочисту красу білосніжної зими, весняне пробудження природи, квітування садів, буйноцвіття влітку.

Красиве в оточуючій природі є всюди – треба вміти відкрити дітям цю красу. Важливо не лише самим яскраво описувати спостережувані явища, а допомагати дітям підібрати образні порівняння , епітети, метафори, синоніми. Наприклад, ліс чорний, похмурий; трава вмита росою, золотий колос, пісня ллється, сосни шепочуть, пташки пурхають і щебечуть. Красуня берізка простягає свої руки до сонця і т.п.

Під час подорожей у природу, які відбуваються взимку, восени, навесні, діти відкривають (з допомогою вихователя десятки відтінків кольорів, вони слухають музику природи, бачать гру барв, дивляться на світ через краплинку роси, слухають бджолину “арфу” в розквітлому саду або “оркестр” коників-стрибунців у надвечір’ї. В лісі, на березі річки, у полі вихователю слід привчати дітей вслухатися у біт птахів і шепіт колосків, дзюрчання струмочка і стук дятла, шурхіт листя. Необхідно, щоб діти відчули і ніжний запах конвалії, і медовий – липи, і солодкуватий – білої акації, і ледь гіркуватий берези, вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя, полиновий запах степу. Для допитливого ока буде цікавим і миле ластів’ятко, яке виглядає з гнізда, і лелеки, які турботливо годують своїх малят... Як бачимо. Вражень від природи й естетичних переживань, пов’язаних з її впливом у дітей багато.

Значення їх в естетичному розвитку особистості молодшого школяра немале. Особливо, якщо ці дитячі переживання доповнюються співпереживаннями дорослих.

Процес планування виховної роботи в групі продовженого дня можна дещо пожвавити за рахунок введення в план яскравих за назвою, цікавих за змістом «уроків милування» в природі. Назва такого уроку не може бути формальною. Вона повинна концентровано відтворювати емоційно-естетичний зміст споглядання певного об'єкта чи явища, природи, нести в собі певну образну інформацію. Пропоную орієнтовну тематику «уроків милування» для 1-4 класів, розроблену за сезонним принципом.

Осінь. Золото осені. Осінні дарунки. Осінь-плакса. Карнавал осінніх барв. Чим пахне осінь. Зажурена квітка, Вклонися калині. Танок осіннього листя. Музика листопаду. Прощальна пісня осені. Свято зрілості. Осінній сум та ін.

Зима. Якого кольору зима. В гості до ялинки. Казки зимового лісу. Наші менші брати взимку. Срібні дерева. Свято снігопаду. Зимові витинанки. Сніжинки-балеринки. Зима-скульптор. Зачарована краса. Кришталевий дзвін зими. Царство сну та ін.

Весна. Перша зелень весни. Здрастуй, пролісок. Зелений шум. Вернісаж весняних кольорів. Вигадливі візерунки весни. Чим пахне весна. Свято весняних квітів. Весняна симфонія. Земля квітує. Ранок року. Біле марево садків та ін.

Літо. Якого кольору літо. Лісові сюрпризи. Диво-райдуга. Літні візерунки. Барви лугу. Дзвінка пісня джерела. Вслухайся в «музику» літа. Хоровод літніх квітів. Запам'ятаймо літо на запах і на смак. Рум'янець року та ін.

Пропоную також деякі варіанти проведення «уроків милування» під час прогулянок у природу в режимі роботи групи продовженого дня. Обсяг запропонованих завдань розрахований на учнів 3-4 класів. Для 6-7-річних дітей запропонований матеріал можна дещо скоротити й адаптувати відповідно до вікових можливостей.

Формування емоційно-естетичної культури молодших школярів засобами мистецтва.Сприйняти красу рідної природи допоможуть дітям художні твори: вірші та прози, а також пейзажі полотна художників. Ці види мистецтва для читання та обговорення з учнями вчитель планує для проведення виховних заходів. Неперевершені зразки опису природи знаходимо у творах Л.Українки, Т.Шевченка, Б.Чалого, М.Познанський, М.Пришвіна, В.Сосюри, М.Підгорянки, К.Перелісної...

Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів (І.Левітан “Золота осінь”, “Весна”, “велика вода”, О.Пластов “Перший сніг”, І.Шишкін “Зима”, “Оінь” Т. Яблонська “Весна”, “Хліб”, “Айвазовський “Захід сонця”) сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває вміння дітей розповісти про цю красу, побачити аналогічні картини в житті, серед оточуючої природи, зберегти красу природи. Кращому осмисленню пізнання природи сприяє слухання музичних творів “Політ джмеля” М.Римського-Корскова, “Весняні води” С. Рахманінова, “Жайворонок” М.Глінки, “Веснянка” Л.Ревуцького, твори П.І.Чайковського з циклу “Пори року”, а також виготовлення виробів з природних матеріалів.

Казка – допоміжний засіб вихователя молодших школярів у формуванні цілої гами морально-естетичних почуттів.

Вона набагато сильніше впливає на дітей, ніж окрик чи нотація. Казки увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. В.О.Сухомлинський вбачав велике виховне значення: “Казка – це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску”. Казі видатний педагог відводив особливе місце в естетичному вихованні школярів. Без відчуття краси слова для дитини недосяжні потаємні грані його смислового значення.

Музика – най благородніше джерело краси. Щоб відчути ц, людина повинна бути музично вихованою. Найкращою основною музично-естетичного виховання є народнопоетичне мистецтво, святкові дійства з іграми та дитячими піснями. Зважаючи на те, що дітям молодшого шкільного віку для естетичного розвитку ще не достатньо спілкуватися з мистецтвом наодинці, їм потрібно допомагати при прослуховуванні того, чи іншого музичного твору.

Позитивний вплив здійснюється через пояснювальні бесіди під час слухання і виконання чи розучування певного твору, які спрямовують краще сприймання і засвоєння. Любов до пісні прищеплюється дитині щ колисковою піснею матері. Колискові пісні чарують своєю простотою, безпосередністю, ніжністю. А за рівнем художньої майстерності вони стоять у світі високої поезії:

Ой ну лю-лю люлечки,

Шовкової вервички, мальовані бильця,

Колихала мати сина,

Свого чорнобривця...

Вихователям, з метою забезпечення естетичного розвитку молодших школярів, слід активно у виховній роботі використовувати колискові пісні, які становлять благословенний світ високої поезії українського народу.

Праця як фактор естетичного розвитку дитини. Естетика і праця – це тісно пов’язані між собою поняття. Справжня краса людини виявляється в її праці. Роботу, почату в сім’ї, далі веде школа, яка має великі можливості для естетичного розвитку особистості молодшого школяра, бо тут діти пізнають красу розумової праці на уроках, на заняттях в ГПД, беруть участь у посильній трудові діяльності.

Побутова праця свій початок бере в сім’ї і продовжується в школі. У людини, яка постійно доглядає за собою, за своїм одягом, взуттям, житлом, поступово формується важлива якість – емоційно-естетична чутливість до оточення, в якому вона перебуває.

Великі можливості для естетичного розвитку дітей має вчитель, вихователь ГПД, який звертає увагу на красу всіх складових елементів розумової праці. У вихованні культури розумової праці максимально значущою, доцільною буде праця творча, вільна від шаблону, праця зв’язана з напруженням думки, з самостійними пошуками шляхів до істини. Видатний педагог А.Дістервег писав: “Поганий учитель підносить істину, хороший вчитель її знаходить.

Під час прогулянок, спостерігаючи за плодами різноманітних рослин, щоб саме розкрити поняття “плід рослини”, бажано поступово підвести дітей до визначення, організовуючи їхню розумову діяльність саме так: спостереження, порівняння. Розрізнення, узагальнення. Спостерігаючи за різними плодами, пригадуючи бачені раніше, діти відзначають, що вони різні за кольором, формою, величиною. Вихователю слід поставити перед дітьми проблему: “Чому ж всі вони називаються плодами, що в них спільного?”. Дальший аналіз, порівняння змісту плодів дає дітям можливість самостійно прийти до правильного висновку.

Ось від такої “доцільної гри всіх своїх розумових сил” дитина й отримує естетичну радість, радість творчості, яка стимулюватиме її дальшу самостійну роботу.

Таким чином можна зробити висновок про те, що важливе значення для підвищення рівня естетичного виховання молодшого школяра має естетичний досвід, самого вихователя, який будується на єдності естетичних знань і естетичної діяльності. Щоб допомогти дітям набути цього досвіду, слід прилучати їх до різних видів мистецтва, збагачувати зміст явлень про прекрасне, розвивати творчість школярів, використовуючи різні форми роботи. Необхідно вчителям мобілізувати всі можливі доцільні засоби і методи для здійснення естетичного виховання дитини. Продумана система естетичного виховання учнів у кожному класів, у кожній групі, школі сприяє збагаченню духовної культури дитини, формуванню високих моральних якостей.

План - конспект роботи вихователя ГПД

Збір учнів у групі:

- прийом учнів, визначення хворих і тимчасово відсутніх;

-повідомлення завдань на день.

Обід

Мета: закріпити елементарні правила особистої гігієни та поведінки під час обіду.

Бесіда "Мийте руки перед обідом".

Спортивно - оздоровчі заняття

Мета: забезпечити активний відпочинок учнів; допомогти дітям розрядитися від розумової напруги. подолати стомлення; підвищити розумову та фізичну активність учнів, збагатити знаннями рухових ігор та естафет; набути вміння організовано грати в колективі однолітків; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя.

Вступна частина:

- організаційні заходи;

- ходьба в колоні по одному.

Основна частина

Організовані ігри:

- імітаційна вправа " Лижники";

- українська народна гра "Хустинка";

- вправи на координацію рухів.

Заключна частина:

- шикування;

- комплекс вправ аеробної гімнастики (вправи на відновлення дихання);

- організований перехід до класу.

Самопідготовка

Мета: забезпечити виконання учнями домашніх завдань;закріпити знання, отримані на уроках читання, української мови, математики, природознавства, громадянської освіти; розвивати самостійність учнів, логічне мислення, зв'язне мовлення, уважність, спостережливість; виховувати старанність, бажання самостійно вчитися.

- підготовча частина;

- самостійна робота учнів

Читання

Тема:

Українська мова

Тема:Узагальнення знань учнів.

Повторення вивченого Математика

Тема:

Прогулянка - спостереження

Мета : забезпечити активний відпочинок учнів на свіжому повітрі; учити спостерігати весняну природу (розглядати й описувати зміни в природі з приходом весни); розвивати творчі здібності, звязне мовлення; покращувати роботу дихальної та серцево - судинної систем організму; виховувати турботливе ставлення до природи, її багатств.

Бесіда " Зміни в природі навесні".

Заняття за інтересами, виховні заходи

Мета : формувати уявлення про пішоходів та їх обовязки; ознайомити учнів із дорожніми знаками "Обережно, діти!" , "Пішохідний перехід";закріпити з учнями правила переходу вулиці за несприятливих умов; виховувати спостережливість, уважність, дисциплінованість, відповідальність за збереження власного життя.

. Екскурсія по вулиці. Повторюємо правила дорожнього руху.

Суспільно - корисна справа

Мета: розвивати координацію рухів, силу, терпіння, дисципліну; формувати в учнів почуття самовідповідальності, розуміння необхідності піклуватися про самого себе.

Трудовий десант укласі ." Мій портфель Що він про мене розкаже?"

Посадова інструкція вихователя ГПД

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
ВИХОВАТЕЛЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

1. Загальні положення

1.1.Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної характеристики вихователя. Під час складання інструкції враховано також рекомендації організації служби охорони праці в навчальних закладах Міністерства освіти та науки України.

1.2.Вихователь призначається на посаду і звільняється з неї директором школи.
1.3.Вихователь повинен мати повну або базову вищу педагогічну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи).
1.4.Вихователь підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з виховної роботи.
1.5.У своїй діяльності вихователь керується Конституцією і законами України, Наказами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (у тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною інструкцією), трудовим договором (контрактом). Вихователь дотримується Конвенції про права дитини.

2. Функції

Основними напрямами діяльності вихователя є:
2.1. Опікування учнями, їх виховання і нагляд за ними під час їхнього перебування у виховних групах школи.
2.2.Організація і проведення позаурочної навчальної роботи в закріпленій за ним групі.

3. Посадові обов’язки

Вихователь виконує такі посадові обов’язки:
3.1 .Планує, організовує та здійснює виховання учнів.
3.2.Проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально-психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації.
3.3.Використовує різноманітні прийоми, методи і засоби виховання та навчання школярів.
3.4.Планує і проводить з учнями корекційно-розвивальну роботу на основі вивчення їхніх індивідуальних особливостей.
3.5.Спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров’я учнів, здійснює заходи, які сприяють їхньому психофізіологічному розвитку.
З.6. Приймає дітей за встановленим порядком від батьків (осіб, що їх замінюють) чи вчителів школи; організовує дотримання учнями режиму дня, виконання ними домашніх завдань, надає їм допомогу в навчанні, організації відпочинку і здобутті додаткової освіти, залучаючи їх до художньої і науково-технічної творчості, роботи спортивних секцій, гуртків та інших об’єднань за інтересами.
3.7.Сприяє формуванню в учнів моральних якостей громадянина, формує в них культуру поведінки, відповідальне ставлення до навчання, праці, повагу до прав людини, проводить роботу з профілактики відхилень у поведінці, позбавлення від шкідливих звичок.
3.8.Надає допомогу в організації самоуправління в учнівському колективі.
3.9.Вивчає індивідуальні здібності, інтереси й нахили учнів, їхню поведінку в сім’ї, житлово-побутові умови проживання сім’ї, взаємини учнів з батьками чи особами, що їх замінюють.
3.10.Забезпечує у стосунках з учнями дотримання їхніх прав і свобод.
3.11 .Веде у встановленому порядку документацію і звітність.
3.12.Бере участь у роботі педагогічної ради школи.
3.13.Проходить періодичний медичний огляд,
3.14. Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у роботі методичних об’єднань та інших формах методичної роботи.
3.15.Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя, у школі, побуті, громадських місцях.
3.16.Створює умови для безпечного здійснення навчального процесу, ретельного дотримання правил техніки безпеки, санітарних та протипожежних правил; негайно сповіщає адміністрацію школи про випадки виявлення в учнів зброї, пожежо- і вибухонебезпечних предметів та пристроїв, отрут, наркотичних і токсичних речовин, інших вилучених із цивільного вжитку речей.
3.17.Оперативно повідомляє адміністрацію школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.
3.18.Вносить пропозиції щодо покращення й оздоровлення умов здійснення освітнього процесу, а також повідомляє керівників про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу, які знижують працездатність учнів.
3.19.Проводить інструктаж учнів з техніки безпеки під час проведення виховних заходів з обов’язковою реєстрацією у класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.
3.20.Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил дорожнього руху, поведінки в побуті, на воді тощо.

4. Права

Вихователь має право на:
4.1.Участь в управлінні школою відповідно порядку, визначеного Статутом школи.
4.2.3ахист професійної честі й гідності.
4.3.Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання-відповідних пояснень.
4.4. Захист своїх інтересів самостійно і/чи через представника, у тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.
4.5.Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.
4.6.Вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників, методів оцінювання знань учнів.
4.7.Підвищення у встановленому порядку своєї кваліфікації.
4.8.Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію.
4.9.Давання учням під час пінить і перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, визначених відповідними правилами.

5. Відповідальність

5.1.Вихователь несе відповідальність за життя і здоров’я учнів групи, за дотримання їхніх прав і свобод, визначених законодавством України.
5.2.3а невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов’язків, визначених цією Інструкцією, вихователь несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.
5.3.3а застосування, у тому числі одноразове, методів виховання, пов’язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вихователь може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».
5.4.3а навмисно завдані школі чи учасникам освітнього процесу у зв’язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов’язків збитки вихователь несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим чи цивільним законодавством.

6. Взаємовідносини (зв’язки за посадою)

Вихователь:
Працює за графіком, складеним виходячи з 30-годинного робочого тижня і затвердженим директором школи.
Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх вихователів на умовах погодинної оплати.
6.3.Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр. План роботи затверджується заступником директора школи з виховної роботи.
6.4.Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт про свою діяльність за певний період роботи (семестр, навчальний рік).
6.5.Одержує від директора школи та його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.
6.6.Працює у тісній взаємодії з учителями, класними керівниками і батьками учнів (особами, які їх замінюють); систематично здійснює обмін інформацією з питань, які належать до його компетенції, з адміністрацією та вчителями школи.

Концепція національно-патріотичного виховання дітей

Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навч
Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року

Повний текст документу на сайті http://osvita.ua

Активний відпочинок

Активний відпочинок учнів: різноманітний, проводиться з метою попередження гіподинамії, відновлення працездатності, позбавлення емоційного і нервового напруження, зумовленого навчальною працею, задовольняє потребу учнів у спілкуванні та духовному збагаченні, що є невід’ємною складовою роботи ГПД.

Вільний час — це найскладніший етап і одночасно — найцікавіший, адже вимагає від педагога широкого спектру знань. Виховні заходи, колективні творчі справи, організація свят, ігри, клубні години, бібліотечні години, години спілкування — це неповний перелік форм роботи з дітьми у цю годину.

Безумовно, за змістом діяльність молодших школярів у вільний від уроків час має бути привабливою і відповідати різнобічним інтересам дітей; за організацією — зважати на ініціативу дітей, надавати можливість свободи вибору змісту і форм діяльності, наскільки це доцільно.

Групи продовженого дня за своєю ідеєю - дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури", - говорив В.О. Сухомлинський. Діяльність груп продовженого дня відкриває широкі можливості для надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створює сприятливі умови для задоволення різноманітних інтересів учнів, організації дозвілля вихованців, проведення позакласних заходів.

Отже, організації ігрової діяльності учнів на ГПД є обов’язковою. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням - із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Ігрова діяльність характеризується багатовимірністю впливу на формування особистості - з нею пов'язується трансформація психічних процесів, удосконалення пізнавальної діяльності, розвиток соціальних якостей і форм поведінки, здатності дитини до творчості. Гра тісно пов'язана з розвитком базових засад особистості - вона є такою формою творчості, яка реалізує здібності і потреби людини. Між грою та іншими видами дитячої діяльності немає чіткої межі. Вона, спонтанно інтегруючись із комунікативною, інтелектуальною, творчою, трудовою, спортивною, дозвільною та іншими видами діяльності, поступово змінюється, і разом із змінами гри змінюється, дорослішає дитина, виховується любов до знань, бажання вчитися. Це зумовлює необхідність посилення уваги до гри в організації ігрової діяльності в групі продовженого дня.

Мистецтво-як засіб естетичної культури учня

Формування емоційно-естетичної культури молодших школярів засобами мистецтва.

Сприйняти красу рідної природи допоможуть дітям художні твори: вірші та прози, а також пейзажі полотна художників. Ці види мистецтва для читання та обговорення з учнями вчитель планує для проведення виховних заходів. Неперевершені зразки опису природи знаходимо у творах Л.Українки, Т.Шевченка, Б.Чалого, М.Познанський, М.Пришвіна, В.Сосюри, М.Підгорянки, К.Перелісної...

Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів (І.Левітан "Золота осінь”, "Весна”, "велика вода”, О.Пластов "Перший сніг”, І.Шишкін "Зима”, "Оінь” Т. Яблонська "Весна”, "Хліб”, "Айвазовський "Захід сонця”) сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває вміння дітей розповісти про цю красу, побачити аналогічні картини в житті, серед оточуючої природи, зберегти красу природи. Кращому осмисленню пізнання природи сприяє слухання музичних творів "Політ джмеля” М.Римського-Корскова, "Весняні води” С. Рахманінова, "Жайворонок” М.Глінки, "Веснянка” Л.Ревуцького, твори П.І.Чайковського з циклу "Пори року”, а також виготовлення виробів з природних матеріалів.

Вона набагато сильніше впливає на дітей, ніж окрик чи нотація. Казки увібрали в себе народну мудрість і життєвий досвід. В.О.Сухомлинський вбачав велике виховне значення: "Казка – це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску”. Казі видатний педагог відводив особливе місце в естетичному вихованні школярів. Без відчуття краси слова для дитини недосяжні потаємні грані його смислового значення.

Правила поведінки в ГПД

1. 1Не запізнюйся на заняття.

2. Наполегливо опановуй знаннями, старанно виконуй домашні завдання.

3. Беззаперечно дотримуйся розпоряджень вихователя.
4. На заняттях уважно слухай, не займайся сторонніми справами.
5. Допомагай товаришам у навчанні.
6. Будь ввічливим з учителями, товаришами. Проси вибачення, коли вчинив якусь прикрість.
7. Тримай у чистоті і порядку своє місце.
8. Якщо погано себе почуваєш – повідом вихователя.
9. Дотримуйся правил поведінки в їдальні.
10. Чітко дотримуйся Статуту нашої школи, будь прикладом для інших, зупиняй тих, хто порушує дисципліну і порядок.
11. Попереджуй вихователя, коли ідеш додому.
12. Якщо треба про щось запитати, мовчки підніми руку. Не "тягнися" і не вигукуй – будь скромним.